Мораль не підвладна Кримінальному кодексу. Громадськість вимагає скасувати Закон «Про захист суспільної моралі»
Громадськість звернулась до Президента України, голови Верховної Ради та керівників парламентських фракцій з вимогою зробити все необхідне в рамках своїх повноважень для прискорення розгляду проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту суспільної моралі)» (№ 6532 від 16.06.2010), який передбачає скасування Закону України «Про захист суспільної моралі».
Більше 500 осіб підписалися під колективним зверненням, висловивши своє незадоволення певними аспектами чинного законодавства України та вимагаючи скасувати Закон «Про захист суспільної моралі». Громадську ініціативу підтримали соціально-культурні діячі, серед яких: Сергій Жадан, Володимир Яворський, Дмитро Лазуткін, Сергій Буров, Олег Коцарев, Сашко Ушкалов, Олесь Барліг, Павло Коробчук, Тетяна Савченко, Олена Заславська та інші.
Підписанти стверджують, що існування Закону «Про захист суспільної моралі», який не відповідає критеріям якості законодавства (не містить чітких, таких що не допускають подвійного тлумачення визначень та формулювань, не дозволяє громадянам України ґрунтовно передбачати наслідки своїх дій) створює небезпеку порушення зобов’язань України в сфері прав людини та вкрай негативно впливає як на українське суспільство, так і на авторитет України на міжнародній арені.
Карне переслідування власників та редакторів видань через висновки Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі, створеної на підставі зазначеного закону, заборони продажу тиражів видань та літературних творів, заборони прокату музичних кліпів, анімаційних та художніх фільмів – ці факти є прикладами непропорційного втручання української влади у свободу вираження поглядів, що протирічить вимогам національного законодавства України та стандартам Європейської Конвенції прав людини та основоположних свобод.
Небайдужі, що звертаються до владних структур з даною ініціативою, спираються на рекомендації Ради Європи, надані ще у 2003 році, у яких експерти піддають жорсткій критиці цю статтю українського законодавства, а також на аналіз закону щодо його конституційності та відповідності стандартам Європейської Конвенції прав людини та основоположних свобод, який здійснив виконавчий директор Української Гельсінської Спілки з прав людини Володимир Яворський.
Сергій Жадан: «Наші політики традиційно видають себе за консерваторів-традиціоналістів, намагаючись якимось дивним чином поєднати у своїх заявах європейський лібералізм із махровим совковим старовірством. З одного боку вони говорять про «європейські цінності», з іншого – демонтують намети на Майдані Незалежності та проводять обшуки в письменників. Тому вся ця їхня боротьба за моральність є таким собі випусканням пару, імітуванням активної діяльності з метою вирішення нагальних потреб. Найгірше те, що цей закон, як і кожен інший український закон, будь-якої миті може стати дієвим репресивним механізмом».
Дмитро Лазуткін: «Комісію ліквідовано. Це, як на мене, стратегічно правильний крок, котрий може сприяти розвитку толерантності у суспільстві. Існування ж такого закону в умовах сучасної України може породити спокусу використати його як прикриття каральних операцій. Суспільство зашорене стереотипами і заангажоване фантомними субститутами справжньої сутності речей, що, безумовно, непокоїть тих, кого обеззброїли репресивні механізми колективної совісті».
Юрій Андрухович: «Протистояти поганому законові можна його саботуванням. Мені здається, це насьогодні може бути найдієвішим інструментом у відстоюванні своїх прав на свободу культурного вибору. Не розуміти його загроз може тільки той, хто їх загрозами не вважає, а навпаки схвалює. Тобто вважає, що, наприклад, насильство, зокрема сексуальне, існує в нас через якісь неправильні фільми або «порнографічні» книжки. І якщо їх заборонити, а авторів якнайсуворіше покарати, то не буде й насильства. У стрімко деградуючому суспільстві дуже важко, якщо взагалі можливо, вести якісний діалог на рівні ідей, концепцій та засад».
Володимир Яворський: «Жодна особа не може передбачити свою поведінку для того, щоби не порушувати закон про захист суспільної моралі. Тому, на нашу думку, Закон «Про захист суспільної моралі» не відповідає критерію якості, а тому потребує більш чіткого регулювання, щоби відповідати вимогам Європейської Конвенції про захист прав людини. Представники Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі чи захисники суспільної моралі у дискусіях апелюють до захисту «національної безпеки», а не задовольняються лише захистом суспільної моралі. Проте не може не хвилювати розміщення знаку тотожності між поняттям «суспільна мораль» та «національна безпека», що може мати наслідком істотне обмеження свободи слова».
Підписна кампанія була ініційована Громадською кампанією проти встановлення цензури в ЗМІ та творах мистецтва, яка адмініструється Правозахисним центром «Поступ» у партнерстві з Гельсінським фондом прав людини (Варшава) за фінансової підтримки Інституту Відкритого Суспільства (OSI). 16 травня звернення було відправлене до адресатів. Громадськість з нетерпінням очікує на позитивну відповідь та сподівається на те, що їхні вимоги будуть якнайшвидше виконані.